політика


політика
-и, ж.
1) Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. || з означ. Напрямок діяльності держави або політичної партії у тій чи іншій галузі у певний період. || Події та питання внутрішньодержавного і міжнародного суспільного життя.
••

Брудна́ полі́тика — нечесність, брехливість та інші подібні методи досягнення мети.

Антиінфляці́йна полі́тика — державні заходи, які регулюють грошовий обіг та грошову масу, стримують непомірне зростання цін.

Валю́тна полі́тика — сукупність заходів і форм, що здійснюються державними органами, центральними банківськими та фінансовими установами в галузі валютних відносин.

Грошо́во-креди́тна полі́тика — заходи, які здійснюються в галузі грошового обігу та кредиту; грошова політика.

Інвестиці́йна полі́тика — а) загальнодержавні принципові рішення та заходи, що визначають напрями використання капітальних вкладень; б) частина загальної фінансової політики підприємства, яка полягає у виборі та реалізації найбільш вигідних шляхів розширення та оновлення його активів.

Нова́ економі́чна полі́тика іст. — господарська діяльність Радянської держави у перехідний період від капіталізму до соціалізму, що полягала в допущенні приватного капіталу та вільної торгівлі за наявності командних висот у руках держави; неп.

Полі́тика ві́льної торгі́влі — скасування обмежень у зовнішній торгівлі, зокрема, протекціоністських оплат, а також кількісних обмежень.

Полі́тика з пози́ції си́ли — користування правом сильного у відносинах однієї держави з іншими; загарбницька політика.

Това́рна полі́тика — елемент маркетингової діяльності підприємсва, який включає в себе асортиментну політику, створення нових товарів та запуск їх у виробництво тощо.

2) перен., розм. Лінія поведінки в чому-небудь, певне ставлення до кого-, чого-небудь. || Хитрий, ухильний спосіб дій, спрямований на досягнення певної мети.
3) розм. Революційна або підривна діяльність, участь в антиурядових виступах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "політика" в других словарях:

  • політика — (полѢтика) наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • полѢтика — політика (полѢтика) наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • політика — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • політика — [поул’і/тиека] кие, д. і м. иец і …   Орфоепічний словник української мови

  • Політика якості — основні напрями й цілі організації у сфері якості, що офіційно оформлюються вищим керівництвом …   Управління якістю

  • дискреційна політика безпеки — дискреці/йна полі/тика безпе/ки, род. дискреційної політики безпеки, мн. дискреційні політики безпеки, род. мн. дискреційних політик безпеки (від гр. polltike – мистецтво управління державою) політика безпеки, яка базується на дискреційному… …   Фізико-технічний словник-мінімум

  • мандатна політика безпеки — манда/тна політика безпе/ки , род. мандатної політики безпеки, мн. мандатні політики безпеки, род. мн. мандатних політик безпеки (від англ. mandatory – обов язковий, уповноважений, повірений) політика безпеки заснована на сукупності надання… …   Фізико-технічний словник-мінімум

  • бюджетна політика — складова фінансової політики, що відображає сукупність державних заходів у сфері бюджету з метою регулювання економічних і соціальних процесів. Підпорядкована певній фінансовій доктрині системі домінуючих теоретичних положень, політичних… …   Словник бюджетної термінології

  • політикан — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • політиканка — іменник жіночого роду, істота зневажл …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «політика» >>